10.10.2025; Суми, Україна: VII Міжнародна наукова конференція «Інновації та науковий потенціал світу»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ХТО ФОРМУЄ ОБРАЗ НАЦІЇ? КРОС-СЕКТОРАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНИ

  • Анна Лемберг
Анна Лемберг
London Metropolitan University, м. Лондон, Велика Британія
DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-10.10.2025.001
PDF

Опубліковано 10.10.2025

Як цитувати

Лемберг, А. (2025). ХТО ФОРМУЄ ОБРАЗ НАЦІЇ? КРОС-СЕКТОРАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНИ. Матеріали конференцій МЦНД, (10.10.2025; Суми, Україна), 79–88. https://doi.org/10.62731/mcnd-10.10.2025.001

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Авторське право (c) 2025 Анна Лемберг

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

В умовах повномасштабної війни Росії проти України боротьба країни є не лише військовою та політичною, але й символічною: держава має визначити й репрезентувати свою національну ідентичність на глобальній арені. Це дослідження з’ясовує, як різні групи стейкхолдерів в Україні артикулюють національну ідентичність і як їхні погляди формують національний бренд у воєнний час. Аналіз висвітлює п’ять секторальних точок зору, які разом утворюють поліфонічну ідентичність: вона підсилює автентичність, але водночас виявляє виклики у балансі між різноманітними голосами громадян та прагненням до цілісних міжнародних наративів. Дослідження поглиблює дискусії про брендинг нації як багатосуб’єктний процес, демонструючи, що у воєнній Україні різноманітність стейкхолдерів збагачує національний бренд, але водночас породжує критичні питання щодо узгодженості та стратегічного напряму на майбутнє.

PDF

Посилання

  1. 1. Aitken, R., & Campelo, A. (2011). The four Rs of place branding. Journal of Marketing Management, 27(9–10), 913–933. https://doi.org/10.1080/0267257X.2011.560718
  2. 2. Anholt, S. (2006). Competitive identity: The new brand management for nations, cities and regions. Palgrave Macmillan.
  3. 3. Bolin, G., & Ståhlberg, P. (2023). Managing meaning in Ukraine: Information, communication, and narration since the Euromaidan revolution. MIT Press.
  4. 4. Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
  5. 5. Fan, Y. (2010). Branding the nation: Towards a better understanding. Place Branding and Public Diplomacy, 6(2), 97–103. https://doi.org/10.1057/pb.2010.16
  6. 6. He, J., Wang, C. L., & Wu, Y. (2021). Building the connection between nation and commercial brand: An integrative review and future research directions. International Marketing Review, 38(1), 19–35. https://doi.org/10.1108/IMR-12-2018-0351
  7. 7. Houghton, J. P., & Stevens, A. (2011). City branding and stakeholder engagement. In K. Dinnie (Ed.), City branding: Theory and cases (pp. 45–53). Palgrave Macmillan.
  8. 8. Kaneva, N. (2011). Nation branding in post-Communist Europe: Identities, markets, and democracy. In N. Kaneva (Ed.), Branding post-Communist nations: Marketizing national identities in the “new” Europe (pp. 3–22). Routledge.
  9. 9. Kaneva, N. (2022). “Brave Like Ukraine”: A critical discourse perspective on Ukraine’s wartime brand. Place Branding and Public Diplomacy. Advance online publication. https://doi.org/10.1057/s41254-022-00273-3
  10. 10. Kaneva, N., & Popescu, D. (2011). National identity lite: Nation branding in post-Communist Romania and Bulgaria. International Journal of Cultural Studies, 14(2), 191–207. https://doi.org/10.1177/1367877910376485
  11. 11. Kavaratzis, M. (2012). From “necessary evil” to necessity: Stakeholders’ involvement in place branding. Journal of Place Management and Development, 5(1), 7–19. https://doi.org/10.1108/17538331211209013
  12. 12. Kavaratzis, M., & Hatch, M. J. (2013). The dynamics of place brands: An identity-based approach to place branding theory. Marketing Theory, 13(1), 69–86. https://doi.org/10.1177/1470593112467268
  13. 13. Kemp, E., Childers, C. Y., & Williams, K. H. (2012). Place branding: Creating self‐brand connections and brand advocacy. Journal of Product & Brand Management, 21(7), 508–515. https://doi.org/10.1108/10610421211276259
  14. 14. Kubacki, K., & Skinner, H. (2006). Poland: Exploring the relationship between national brand and national culture. Journal of Brand Management, 13(4–5), 284–299. https://doi.org/10.1057/palgrave.bm.2540279
  15. 15. Merriam, S. B., & Tisdell, E. J. (2016). Qualitative research: A guide to design and implementation (4th ed.). Jossey-Bass.
  16. 16. Nordberg, M., & Kuzio, T. (1998). Nation and state in contemporary Europe: The post-Soviet and post-Yugoslav experience. Routledge.
  17. 17. Patton, M. Q. (2002). Qualitative research and evaluation methods (3rd ed.). Sage.
  18. 18. Smith, A. D. (1991). National identity. Penguin.
  19. 19. Steenkamp, J.-B. E. M. (2019). Building strong nation brands. International Marketing Review, 38(1), 6–14. https://doi.org/10.1108/IMR-10-2018-0296
  20. 20. Szondi, G. (2007). The role and challenges of nation branding in transition countries: The Central and Eastern European experience. Place Branding and Public Diplomacy, 3(1), 8–20. https://doi.org/10.1057/palgrave.pb.6000046
  21. 21. Yin, R. K. (2018). Case study research and applications: Design and methods (6th ed.). Sage.