15.08.2025; Харків, Україна: VII Міжнародна наукова конференція «Інноваційні тенденції сьогодення в сфері природничих, гуманітарних та точних наук»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ПЕРЕОБРАННЯ ПАРЛАМЕНТАРІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

  • Юрій Морозюк,
  • Віталій Лебедюк
DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-15.08.2025.009
PDF

Опубліковано 15.08.2025

Як цитувати

Морозюк, Ю., & Лебедюк, В. (2025). МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ПЕРЕОБРАННЯ ПАРЛАМЕНТАРІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД. Матеріали конференцій МЦНД, (15.08.2025; Харків, Україна), 221–224. https://doi.org/10.62731/mcnd-15.08.2025.009

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Авторське право (c) 2025 Юрій Морозюк; Віталій Лебедюк (Науковий керівник)

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

У більшості європейських країн уже не одне десятиліття існує розвинена традиція емпіричного аналізу зв’язку між поведінкою депутатів, інституційними умовами та їхнім успіхом на виборах. Такі наукові праці, зазвичай, поєднують аналіз великих масивів парламентських і виборчих даних із застосуванням багаторівневих статистичних моделей та якісних методів (найчастіше – інтерв’ю). На жаль, в Україні подібні дослідження поки що зустрічаються рідко і стосуються здебільшого лише деяких аспектів чинників переобрання народних депутатів або вивчають регіональний рівень

PDF

Посилання

  1. 1. Лебедюк, В. М. (2022). Чинники електорального успіху кандидатів у депутати на місцевих виборах 2020 року в Україні. Політикус : науковий журнал, (5), 35–41. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-5.5
  2. 2. Put, G.-J., de Vet, B., Wauters, B., & Maddens, B. (2022). Rewarding some, but not all? The selectoral consequences of parliamentary activity for newcomers and experienced MPs in Belgium (1995-2019). Parliamentary Affairs, 77(1), 149–172. https://doi.org/10.1093/pa/gsac018
  3. 3. Put, G.-J., Muyters, G., & Maddens, B. (2020). The effect of candidate electoral experience on ballot placement in list proportional representation systems. West European Politics, 44(4), 969–990. https://doi.org/10.1080/01402382.2020.1768664
  4. 4. Louwerse, T., & Otjes, S. (2016). Personalised parliamentary behaviour without electoral incentives: the case of the Netherlands. West European Politics, 39(4), 778–799. https://doi.org/10.1080/01402382.2015.1111041
  5. 5. Däubler, T., Bräuninger, T., & Brunner, M. (2016). Is Personal Vote-Seeking Behavior Effective? Legislative Studies Quarterly, 41(2), 419–444. https://doi.org/10.1111/lsq.12119
  6. 6. Chiru, M., & Gherghina, S. (2017). Committee chair selection under high informational and organizational constraints. Party Politics, 25(4), 547–558. https://doi.org/10.1177/1354068817741765
  7. 7. Däubler, T., Bräuninger, T., & Brunner, M. (2011). Personal vote-seeking in flexible list systems: how electoral incentives shape Belgian MPs' bill initiation behaviour. European Journal of Political Research, 51(5). 607–645. https://ejpr.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1475-6765.2011.02047.x
  8. 8. Auel, K. & Raunio, T. (2014). Introduction: Connecting with the Electorate? Parliamentary Communication in EU Affairs. The Journal of Legislative Studies, 20(1), 1–12. https://doi.org/10.1080/13572334.2013.871481