05.07.2024; Житомир, Україна: II Міжнародна наукова конференція «Інноваційна наука: пошук відповідей на виклики сучасності»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМ ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПРИНЦИП ЛОКАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ

PDF

Опубліковано 05.07.2024

Як цитувати

Баймуратов, М., & Кофман, Б. (2024). ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМ ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПРИНЦИП ЛОКАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ. Матеріали конференцій МЦНД, (05.07.2024; Житомир, Україна), 62–68. https://doi.org/10.62731/mcnd-05.07.2024.003

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Google Scholar

Анотація

Дослідження феноменології місцевого самоврядування свідчить про те, що локальна демократія, яка: а) історично, географічно, культурологічно, економічно та політично інституціолізована, б) в межах людської спільноти (територіальної громади /далі – ТГ/), що в) існує і функціонує на відповідних територіях держави, г) в умовах повсякденності, г’) надаючи сталі та оптимальні можливості для конкретної людини здійснювати свій життєвий цикл, д) відтворюючи себе у наступних поколіннях людства, – фактично й виступає яскравим втіленням філософії та праксеологічної парадигми людиноцентризму.

Посилання

  1. 1. Баймуратов, М.О. (2003). Публічна самоврядна (муніципальна) влада та громадянське суспільство: проблеми взаємозв’язку і взаємодії. Актуальні проблеми держави і права. (21), 131-138.
  2. 2. Schmitt Carl. (2006). The Nomos of the Earth in the International Law of the Jus Publicum Europaeum. Telos Press Publishing, 373.
  3. 3. Топос [Topos]. Словник іншомовних слів. Вилучено з: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=18213&action=show.
  4. 4. Lokus [Locus]. Словар.UA. Портал української мови і культури – словник UA. Вилучено з https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%BE %D0%BA%D1%83% D1%81.
  5. 5. Бобровник Д.О. (2019). Глобалістський потенціал територіальної громади: теоретичні підходи до визначення. Часопис Київського університету права. (2), 79-85. DOI: 10.36695/2219-5521.2.2019.13.
  6. 6. Лукашевич М.П., Шандор Ф.Ф., Красна Л.М. (2023). Людина. Адаптація. Соціалізація (соціологічний контекст). Ужгород: «АВТДОР-АКУЛА», 208.
  7. 7. Баймуратов М.О. (1997). Локальна система захисту прав людини в Україні: сутність та становлення. Юридична освіта у правовій державі: збірник статей. Одеса: Видавницький центр Одеського державного університету, 96–107.
  8. 8. Смоляр Л.Г., Котенко О.А. (2012). Мережеві структури як сучасна форма організації економічної діяльності. Ефективна економіка. 12. Вилучено з: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=16601.
  9. 9. Баймуратов, М.О., Кофман Б.Я. (2022). Конституційно-правовий простір місцевого самоврядування: параметри ознаки та роль в становленні локальної демократії: Матеріали 13-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Соціологія і практика: імплементація в сучасному суспільстві» (16-18 жовтня 2022 р.). Манчестер, Велика Британія. InterConf. (128), 115-124.
  10. 10. Козловець М.А. Антропологізм. Велика українська енциклопедія. Вилучено з: https://vue.gov.ua/...BE%D0%B3%D 0%B0%20%D1%82%D 0%BE %D1%89%D0%BE.
  11. 11. Бойченко І.І., Гуменюк В.В., Боярський В.А. (2021). Антропологізація і антропоцентризм у конституційному праві як основна тенденція розвитку і вдосконалення конституційно-правового статусу людини, особистості і громадянина. Соціальний калейдоскоп. (2), 75–93.
  12. 12. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show /254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
  13. 13. Антропологія як наука про людство та його культуру. Вилучено з: https://ru.osvita.ua/vnz/reports/biolog/26424/.