05.12.2025; Чернігів, Україна: X Міжнародна наукова конференція «Проблеми та перспективи реалізації та впровадження міждисциплінарних наукових досягнень»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

АТОРВАСТАТИН У СУЧАСНІЙ КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ: АНАЛІЗ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ ТА ДОКАЗОВИХ СТРАТЕГІЙ ЛІКУВАННЯ

  • Юлія Колотило,
  • Богдан Мандзюк,
  • Микола Антофійчук
DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-05.12.2025.007
PDF

Опубліковано 12.12.2025

Як цитувати

Колотило, Ю., Мандзюк, Б., & Антофійчук, М. (2025). АТОРВАСТАТИН У СУЧАСНІЙ КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ: АНАЛІЗ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ ТА ДОКАЗОВИХ СТРАТЕГІЙ ЛІКУВАННЯ. Матеріали конференцій МЦНД, (05.12.2025; Чернігів, Україна), 534–537. https://doi.org/10.62731/mcnd-05.12.2025.007

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

Аторвастатин належить до ключових препаратів у терапії дисліпідемій та профілактиці серцево-судинних подій, проте клінічна практика вимагає гнучкого підбору дози та врахування індивідуальних факторів ризику [1]. Його ефективність доведена у зниженні рівня ЛПНЩ, зменшенні атерогенних субфракцій ліпопротеїнів та стабілізації атеросклеротичної бляшки [2]. У статті висвітлено клінічні випадки застосування аторвастатину у пацієнтів із різним кардіоваскулярним ризиком, включно з цукровим діабетом, ожирінням, хронічною хворобою нирок та перенесеним інфарктом міокарда. Проаналізовано сучасні стратегії титрації дози, комбінованої терапії та моніторингу безпеки лікування. Особливу увагу приділено оцінці ефективності високих доз, профілактиці побічних реакцій та веденню пацієнтів із непереносимістю статинів. Представлений огляд підкреслює значення персоналізованого підходу у виборі оптимальної тактики терапії.

PDF

Посилання

  1. 1. Stone, N. J., et al. (2019). ACC/AHA guideline on the treatment of blood cholesterol. Journal of the American College of Cardiology, 73(24), e285–e350.
  2. 2. Robinson, J. G., et al. (2015). Efficacy of statins in LDL-C lowering. Circulation, 132(5), 451–465.
  3. 3. Grundy, S. M., et al. (2018). Cardiovascular prevention strategies. JAMA, 320(19), 1975–1992.
  4. 4. Sabatine, M. S. (2017). Lipid lowering and CV risk reduction. NEJM, 376, 1713–1722.
  5. 5. Mach, F., et al. (2020). ESC guidelines on dyslipidemia. European Heart Journal, 41(1), 111–188.
  6. 6. Toth, P. P., et al. (2021). Statin intolerance and management. Journal of Clinical Lipidology, 15(1), 14–30.
  7. 7. Rosenson, R. S. (2021). Safety of statin therapy. The Lancet, 397(10289), 1781–1790.
  8. 8. Banach, M., et al. (2019). Personalized lipid therapy. Pharmacological Research, 139, 434–442.
  9. 9. Piepoli, M. F., et al. (2016). CVD prevention guidelines. European Heart Journal, 37(29), 2315–2381.
  10. 10. Ridker, P. M. (2018). Statin therapy outcomes. Circulation, 137(2), 197–209.
  11. 11. Sattar, N., et al. (2014). Statins and metabolic risk. The Lancet Diabetes & Endocrinology, 2(1), 32–40.
  12. 12. Collins, R., et al. (2016). Effects of statins in diabetics. The Lancet, 387(10023), 1221–1232.
  13. 13. Wang, H., et al. (2018). Statins in diabetes patients. Cardiovascular Diabetology, 17(1), 1–10.
  14. 14. Arnold, S. V., et al. (2017). Elderly and CKD patients on statins. Kidney International, 92(4), 1048–1055.
  15. 15. Nicholls, S. J., et al. (2016). Plaque regression with statins. JACC, 67(7), 680–689.
  16. 16. Cannon, C. P., et al. (2015). High-intensity statins post-MI. NEJM, 372, 2387–2397.
  17. 17. Stroes, E. S., et al. (2015). Muscle symptoms and statins. European Heart Journal, 36(17), 1012–1022.
  18. 18. Bays, H. E. (2016). Statins in metabolic syndrome. Journal of Clinical Lipidology, 10(6), 1362–1372.
  19. 19. Moriarty, P. M., et al. (2017). Management of high TG levels. Journal of the American Heart Association, 6(1), e004941.