16.01.2026; Одеса, Україна: X Міжнародна наукова конференція «Глобальні виклики та інновації: шляхи розвитку сучасної науки»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОРЕКЦІЇ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДІ

  • Руслан Косенко,
  • Юлія Кущ
PDF

Опубліковано 20.01.2026

Як цитувати

Косенко, Р., & Кущ, Ю. (2026). ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОРЕКЦІЇ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДІ. Матеріали конференцій МЦНД, (16.01.2026; Одеса, Україна), 318–321. вилучено із https://archives.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/1336

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

Сучасний стан суспільства в Україні характеризується безпрецедентним рівнем психоемоційного напруження. Підвищений стрес, спричинений інтенсивним навчанням, соціальними кризами, гіподинамією та зовнішніми факторами (наприклад, пандемія чи воєнні конфлікти), знижує адаптаційний потенціал (АП) – здатність організму та психіки ефективно пристосовуватися до викликів.

PDF

Посилання

  1. 1. Косенко Р., & Кущ Ю. (2025). Адаптаційні можливості осіб 15-60 років залежно від рівня тривожності. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 3(102), 27-33.
  2. 2. Плющакова, О. (2025). Формування навчальної адаптації студентів першого курсу засобами фізичного виховання [Дис. канд. пед. наук, Український держ. ун-т імені Михайла Драгоманова]. https://udu.edu.ua/images/data_file/viddil_aspirant/Rady/Plyshakova/Plyshakova_dis.pdf.
  3. 3. Шпак, М. (2021). Психоемоційний стан студентів в умовах дистанційного навчання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психол. науки, (4), 115–121. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-15.
  4. 4. Fu, Q., Li, L., Li, Q., & Wang, J. (2025). The effects of physical activity on the mental health of typically developing children and adolescents. BMC Public Health, 25(1). https://doi.org/10.1186/s12889-025-22690-8.
  5. 5. Liu, P. (2025). Stress buffering effects of physical activity in adolescents: The moderating role of physical activity attitudes. BMC Public Health, 25, Article 463. https://doi.org/10.1186/s12889-025-21674-y.
  6. 6. Ma, Y., & Mumtaz, S. (2025). The long-term mental health benefits of exercise training for physical education students: A comprehensive review of neurobiological, psychological, and social effects. Frontiers in Psychiatry, 16, Article 1678367. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2025.1678367.
  7. 7. McDowell, C., … & Herring, M. P. (2019). Physical Activity and Anxiety. American Journal of Preventive Medicine, 57(4), 545–556. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2019.05.012.
  8. 8. Mücke, M., … & Gerber, M. (2018). Influence of regular physical activity and fitness on stress reactivity as measured with the trier social stress test protocol. Sports Medicine, 48(11), 2607–2622. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0979-0.
  9. 9. Rodriguez-Ayllon, M., et al. (2019). Role of physical activity and sedentary behavior in the mental health of preschoolers, children and adolescents. Sports Medicine, 49(9), 1383–1410. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01099-5.
  10. 10. Qian, Y., & Lou, H. (2025). The buffering effect of physical activity on adolescent psychological stress. BMC Public Health, 25(1), Article 3410. https://doi.org/10.1186/s12889-025-24604-0.