ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

На даний час у багатьох підприємств України спостерігається незадовільний фінансовий стан [1–3], зокрема, низька прибутковість [4] та недостатня фінансова стійкість [5–8]. Одним з важливих напрямів покращення фінансового стану є підвищення ефективності використання підприємствами виробничих ресурсів [9–11], зокрема на засадах переходу до ресурсозберігаючих технологій виготовлення продукції [12–15]. Водночас, реалізація проєктів з ресурсозбереження та інших інноваційних заходів часто потребує значних інвестицій [16, 17] та характеризується істотним ризиком [18, 19]. Відповідно, на шляху до здійснення інноваційних проєктів часто постають різноманітні бар’єри [20–22], подолання яких потребує реалізації організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів, що повинні здійснювати як самі підприємства, так і органи  державної влади та місцевого самоврядування [24–26]. Проте, розроблення таких заходів повинно враховувати закономірності формування інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання, тобто здатності цих суб’єктів створювати та (або) впроваджувати у свою діяльність ті чи інші види нововведень, забезпечуючи при цьому достатньо високу величину фінансово-економічних результатів.