СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СУЧАСНІЙ ОСВІТНІЙ ПАРАДИГМІ
Опубліковано 24.03.2025
Як цитувати
Завантаження
Авторське право (c) 2025 Андрій Коваленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
Концепція розвитку Нової української школи (НУШ) передбачає формування десяти наскрізних компетентностей у випускників: спілкування державною (і рідною) мовами, спілкування іноземними мовами, математичної компетентності, науково-природничої компетентності, інформаційно-цифрової компетентності, уміння вчитися впродовж життя, ініціативності та підприємливості, обізнаності та самовираження у сфері культури, екологічної та здоров’язбережувальної грамотності, соціальної та громадянської компетентностей. Усі компетентності є рівноцінними й мають формуватися у процесі вивчення всіх навчальних дисциплін, але дослідження соціальної компетентності стає особливо актуальним у наш час. Згідно із вищезазначеною концепцією соціальна і громадянська компетентності – це «усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття» [4, с. 12].
Посилання
- 1. Архіпова, С. П. (2004). Професійна компетентність і професійність соціального працівника: Сутність і шляхи розвитку. Соціальна робота в Україні: Теорія і практика, 2(7), 15–24.
- 2. Борбич, Н. В. (2013). Формування соціальної компетентності студентів педагогічних коледжів [Неопубл. автореф. дис. канд. пед. наук].
- 3. Вітвицька, С. С., & Андрійчук, Н. М. (2019). Основи педагогіки вищої школи / fundamentals of higher school pedagogy (2-ге вид.). ЖДУ.
- 4. Грищенко, М. (Ред.). (2016). Концепція нової української школи (Л. Гриневич, О. Елькін, С. Калашнікова, І. Коберник, В. Ковтунець, О. Макаренко, О. Малахова, Т. Нанаєва, Г. Усатенко, П. Хобзей & Р. Шиян, Упоряд.; Д. Цапко, Іл.). МОН України.
- 5. Єрмаков, І. Г. (2000). Педагогіка життєтворчості : Орієнтири для XXІ століття. У Н. З. Софій & І. Г. Єрмаков (Ред.), Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство (с. 58–72). Контекст.
- 6. Ключові компетентності для навчання протягом життя. (2021). Представництво ЄС в Україні.
- 7. Лєпіхова, Л. А. (2004). Соціально-психологічна компетентність у психологічній взаємодії. Вища освіта України, (3), 5–8.
- 8. Лукацька, Я. С. (2021). Аналіз поняття «соціальна компетентність особистості» в українських та зарубіжних наукових працях. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія», Педагогічні науки, 1(21), 49–53.
- 9. Мудрик, А. Б. (2011). Соціальна компетентність особистості: Постановка проблеми і теоретичні аспекти дослідження. Вісник чернігівського національного педагогічного університету, 2(94), 26–29.
- 10. Ніколаєску, І. О. (2014). Формування соціальної компетентності старшокласників у позаурочній діяльності. ЧОІПОПП.
- 11. Gedviliene, G. (2012). Social competence of teachers and students: The case study of belgium and lithuania. Vytautas Magnus University.
- 12. Kanning, U. P., & Horenburg, M. (2014). Social competence – an overview of contemporary research and practice. Bulletin of Odessa National University. Psychology, 19(2), 141–153.
- 13. Monahan, K. (2008). The development of social competence from early childhood through middle adolescence: Stability and accentuation of individual differences over time [Неопубл. A dissertation of the requirements for the Degree Doctor of Philosophy]. Temple University.